- ячання
- [йача/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ячання — я, с. Дія за знач. ячати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
ячання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
проячати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех. Видати ячання (перев. про лебедів). 2) неперех. Ячати якийсь час (перев. про лебедів). 3) перех., перен. Крикнути жалібно, стогнучи (про людей) … Український тлумачний словник